Дуже рідко залишаю відгуки про сервіс в м.Суми, але нещодавна трапився, як то кажуть, "вопіющий" випадок. У моєї дружини трошки більше місяця тому був День Народження. Святкувати вона його не хотіла, від слова взагалі. Але залишити кохану без сюрпрайзу було мені не під силу. Запросив найближчих друзів. Щоби не стояти на кухні з метою приготування смаколиків вирішив замовити доставку вже готових страв. Думав, чим би таким здивувати: суші - банально, піцца - якось не святково, кури-гНіль взагалі. І тут я згадав, що колись біля під'їзду бачив рекламку нового для Сум сервісу з доставки готових м'ясних наїдків, з назвою, від якої набирається повен рот слини "Мангал". Швиденько набравши в гуглі вищезгадану назву отримав посилання на сайт https://mangal-food.com/. Перейшовши на сторіночку закладу був приємно вражений цінами. Там я знайшов і шашель, і реберця, і крильця, і навіть піццу. Прикинувши кількість запрошених гостей мною було прийнято рішення замовити набір з назвою "комбо "Президентське". В цей сет, згідно опису на сайті, мало б входити:

- шашлик зі свинини 1000 гр.
- реберця 1000 гр.
- курятина 1000 гр.
- картопелька (фрі/по-селянськи) 1000 гр.
- соуси 10 шт.
- цибулька маринована
- овочі гриль 700 гр.
+ 10 банок Coca-cola в подарунок

Загальна вага, мала б становити 4 кг 850 гр.
І маленька зірочка (куди ж без неї). Нижче біля зірочки було пояснення: * вказано вагу сирої продукції.
"Ніштяк" - подумав я, - "майже 3 кг м'яса (ну вжариться відсотків 15-20 максимум), ще й картофан і овочи гриль". Розумію, що, в шашлику важливо не тільки інгридієнти а сама атмосфера приготування: мангальчик, жевріюче вугілля, капотіння жирочку зі специфічним виділенням димку і неперевершеним ароматом, що стелиться від епіцентру падіння крапельки на Бог знає яку відстань і заставляє сусідів по подвір'ю тихо тебе ненавидіти. Але, нажаль, День Народження припало на вівторок і насолодитися приготуванням можливості не випало. Як то кажуть "маємо, що маємо". Хоч посмакувати можна. Зробивши замовлення, хвилин через 10 задзвонив телефон. Взявши слухавку почув приємний жіночий голос, який представився "доставкою м'яса "мангал"". Дівчина мені розповіла, що віднедавна у них в меню з'явилися і роли. На сайті їх ще не виставили, але можна було переглянути меню в інстаграмі. Ще разок швиденько прикинувши в голові кількість гостей я пообіцяв переглянути нову пропозицію і перетелефонувати з остаточним результатом. Заглянувши на їхню сторінку ін100грам обрав Сет "МіХ". Він в себе включав наступні роли:
- королівський дракон
- золотий дракон
- філадельфія із тигровою креветкою
- каліфорнія із лососем
- макі рол із тунцем
- макі рол із лососем
Вага: 1190 г.

"Ще й кіло сушЕЙ" - промайнуло в моїй голові, що й поставило крапку у виборі вкусняшок. Перетелефонував я дівчиноньці і ми остаточно узгодили всі деталі. Попросив я доставку "на завтра на 18.30-19.00". А сам прикинув, що можу й особисто забрати замовлення і з торбами завалитися в квартиру в момент коли моя половинка на мене й не чекала б. Цей момент я домовився уточнити вже в день доставки, бо не знав чи зможу я трошки раніше з роботи злиняти. Отримавши СМС з реквізитами карти, оплатив замовлення через Приватовський термінал.
"Так. Гості запрошені. Хавчік замовлений. Подарунок придбаний. Квіти вранці куплю. Фсьо можна розслабитися". І з цими думками я поринув у робочий процес. Настав ранок. Я, як і планував, швиденько згойсав за квітами, розбудив сплячу королеву, привітав, цьомнув її в щічку і побіг в те місце, що приносить основний прибуток в нашу сім'ю. Десь годинці о 15й я, вирішив, що не буду особисто забирати замовлення і все таки погоджуся на доставку. Тим паче що при замовленні більше ніж на 300 грн сайт обіцяв зробити її безкоштовною. Ще раз зателефонувавши в "мангал", уточнив, чи отримали вони мій вчорашній платіж і заодно попросив зробити доставку на 18.45. Друзі мали б прийти в той самий час. По закону Мерфі, на кінець робочого дня насипали задач, котрі відкладувати на завтра ніяк не можна було. Я лише о 18.30 кулею вибіг з роботи. Тою самою кулею я пронісся по "Сільпошці" і вже о 18:37 стояв на касі з двома пляшками елітного пойла. Двері домівки я відкрив в акурат 18:45. Дружина зустріла мене з великими очима, дивлячись на мою покупку, бо святкувати вона не планувала, а вже через декілька хвилин за мною в нашу оселю завалилась когорта друзів з подарунками і веселим настроєм, що не могло не радувати ні мене, ні дружину.
"А у нас в холодильнику лише шмат сала, ковбаса і сирочок" - запереживала іменинниця думаючи чим же нагодувати несподіваних гостей.
"No problem" - відповів я з мімікою Арнольда Шварцнеггера, - "щас усьо буде".
Швиденько налаштувавши місце посиденьок, я нервово глянув на годинник, стрілки якого вже вказували на 19ту годину. Набравши номер доставки та сама дівчина запевнила мене, що авто вже виїхало. "Ок, всіляке буває. Може якась нештатна ситуація трапилася і доставка запізнилася на 20 хвилин. Не біда" - подумав я і з цією думкою відкоркував шампусік, бо на столі крім нього стояла лише ще одна пляшка, але вже з віскарьом. Перший тост. Випили, я занюхав рукавом і якось не дуже зручно стало і мені, і дружині, і запрошеним.
"Друзі, з хвилини на хвилину привезуть закусь. Я про все подбав. Просто, мабуть колесо спустило в автівці і вона затримується".
За розмовами минуло ще хвилин 20 і о 19.25 я вкотре зателефонував за останнім номером в моєму журналі дзвінків. Перепросивши за настирливість, я знову запитав чому досі немає кур'єра з довгочікуваними торбами, адже я просив доставити вчасно і попереджав, що замовлення зроблене на День Народження і мало б бути доставлене, нехай не хвилина в хвилину, але й не з затримкою в 40 хвилин. Дівчинонька здивованим голосом відповіла:
"Как ето до сіх пор нє доставілі? Одну мінуту. Сєйчас уточню" - і з цими словами кинула слухавку.
Нарешті, о 19.28 мені зателефонував кур'єр і поцікавився номером квартири. Піднявшись ліфтом він зустрів мене на сходовому майданчику і зі словами "простітє за опозданіе" передав мені два целофанових кульочка чорного кольору. Я не хотів псувати настрій ні йому, ні, тим паче собі, тому просто мовчки взяв їх і пішов до гостей. Поки ніс до мене закралася думка, що якось не дуже замовлення тягне на 6 кіл (майже 5 кіло м'яса, картохи і овочів та трошки більше кілограму ролів). Ну ок, може здається. Отже, пакунки складалися:
І. 2 паки з шашельом+овочами
ІІ. Пак з ролами
Відкривши їх мені знову кинулося в очі, що якось малувато м'яса, та і роли якось на кілограм не тягнули. Шкода що я все не переважив, а треба б було. І тут, я зрозумів, що немає обіцяної Кока-коли в кількості 10 шт по 0.5 л. "Мабуть кур'єр забув в авто" подумав я набираючи його номер. Коли на іншому кінці дроту (бездротового стільникового зв'язку) я почув "алло", я запитав чи нічого більше часом не забув він мені віддати? На шо отримав відповідь: "Перезвонітє адміністратору". Ок. Набираю адміністратора:
"А я все по тому самому замовленню вам дзвоню. З горем навпіл отримали ми доставку, але є проблема: кОли немає"
"О Боже! Как ето нету кОльІ? Одну сєкунду, я сейчас уточню і вам перезвоню". Це була остання МОЯ розмова з адміністратором, бо на превеликий жаль, мені так ніхто й не зателефонував ні через "2 секунди" ні через 2 хвилини, ні навіть через 10 хвилин. Особисто я не звик калапуцькати віскі з колою, а от дівчатка люблять ласувати саме міксом такого благородного напою з американським питним, тому хвилин через 15 я наважився і знову набрав адміністратора, але з мого номеру вже ніхто не взяв слухавки.

Частина ІІ
Коли моя дружина зателефонувала в доставку зі свого номеру, на іншому кінці почувся знайомий мені голос, який, швидше за все сподівався отримати нове замовлення, а не порцію невдоволеної критики в свою адресу за запізнення доставки і відсутність запівона (тобто Колича). Посваривши її (голос на іншому кінці мобільного зв’язку) дружина почула вже досить популярну відповідь типу «я зараз розберуся і Вам зателефоную», але я відразу зрозумів, що діло пахне жареним, тож не втрачаючи дорогоцінного часу особисто збігав за довгоочікуваним напоєм в найближчу крамницю. Ми потім, вже коли трохи охололи від такого сервісу, все ж таки набирали з різних мобільних пристроїв номер Мангалу, і навіть пару разів там брали слухавку, але з часом це перестали робити, скільки б ми не намагалися почути бодай «я сєйчас разбєрусь і вам перезвоню».
Наступного дня, обурений я сів за написання цього відгуку. Десь близько 12ї години мені зателефонувала винуватиця свята, задля якої я власне і влаштовував сюрприз. Домовилися ми з нею спочатку згоцати на фізичну адресу доставки, що була вказана на сайті, аби дізнатися чому ж таки нас так кинули і, можливо, отримати якусь компенсацію, а вже по результату зустрічі\розмови вирішувати, чи публікувати настільки негативну історію одного з днів нашого життя.
Приїхавши на Холодногорську вулицю ми побачили велику вивіску –MANGAL- BBQ DELIVERY. Я ніколи не був на кориді, і не знаю чим там дражнять биків, але поглянувши перед виходом з авто на свою супутницю, зрозумів, що її треба буде тримати всімох, якщо щось піде не так. Настільки червоні очі в неї були. Нервово підійшовши до головного входу дьоргнув за ручку, але двері, чомусь були закриті. «Дивно» - подумав я, - «де ж вони готують свої страви, якщо о 13:00 їхня кухня закрита?». В приміщенні напроти вхідних дверей я побачив жіночий силует, у якого запитальними жестами поцікавився з приводу зачинених дверей. Силует жестами показав мені на додатковий вихід, до якого ми і направилися, власне з якого той силует і вийшов на вулицю. Далі відбувся приблизно (бо це було давно і дуже точно я вже не процитую) наступний діалог. Дійові особи: Я (Я), Дружина (Ю, бо Юля), Силует (С, самі вирішите чому С)
С: «здраствуйтє, а, ізза карнтіна, мьІ на вьІнос сєйчас нє работаєм. Только доставка» - з надією на нове замовлення, почався наш діалог.
Я: «доброго дня. Чесно кажучи, ми не за замовленням, точніше через замовлення, але не нове а трошки вчорашнє. Справа в тому, що позавчора на вчора я замовляв у Вас королівський сет і суші, а КокаКоли так і не дочекався. Чи можу я поспілкуватися з адміністратором чи директором закладу?» - перебивши дружину почав я, бо по її очах побачив, шо якшо дати їй слово, то зараз може розпочатися, бій, який за своїми видовищними показниками зміг би порівнятися, а то й перевищити бій МакГрегора та Хабіба.
Погляд С забігав в різні сторони. Йому (силуету) стало зрозуміло, про яке саме замовлення йде мова.
С: «Да, я поняла о каком заказє ідьот рєчь. Я вєдь єго у Вас прінімала. Я, кстаті, дірєктор. А что Колу так і нє прівєзлі?» - театральним голосом поставила вона запитання.
І тут, черговий раз кинувши погляд на Юлю, я зловив себе на думці, що десь приблизно з таким взором, який був у неї на обличчі, Наполеон у 1812му році і спалив мОСКВУ. Її нерви здали.
Ю: «Дівчино, ви розумієте, що вчорашнє свято, МОЄ СВЯТО, було на грані зриву? Якби не чоловік та друзі, що втримали мене вдома, я б ще вчора вам би тут шороху навела. Як ви можете робити доставку, що замовлена на час, з годинною затримкою? Чому ваші порції не відповідають дійсності? Чому ви не відповідаєте на телефонні дзвінки? Де, врешті-решт, наша КОЛА!!!!!»
Я стояв поруч, і вже був налаштований тримати її, щоб не дійшло рукоприкладства.
С: «Дело в том, что я нє совсєм освєдомлєна что вчєра проізошло, потому что не я вчєра вечером бьІла на тєлєфонє, а другая дєвочка.» - знервовано захищалася «директор».
Ю: «Де ця дівчина?» - запитала дружина (а я про себе помітив, що вона ледве стримується, щоб не додати «Давайте її сюди на блюдечці, голубою кайомочкою»)
С: «Ізвінітє, но она сєводня вьІходная. Дело в том что у нас вчєра бьІл очєнь тяжольІй дєнь – около 40 заказов, и мьІ просто не успєвали всьо вовремя подвезти, извинитє»
Це прозвучало якось не дуже правдоподібно, бо для нашого невеличкого містечка в будній день мати 40 (!) замовлень (і наскільки я зрозумів на один і той самий час) - дуже заздрісна статистика. Далі вона розповідала про порції, що м'ясо ужарюється на 38 (така точність)%, тому на виході його об’єм і різниться з очікуваним, що в суші вони кладуть більше начинки аніж рису, тому, типу кілограм ролів мої дві донечки (11ти і 9ти років) заточили удвох і навіть не помітили, що з’їли по півкіла (типу) кожна. Короче виправдовувалася вона хвилин 20. За Вирішення конфлікту запропонувала нам сертифікат «Комбо «на компанію». На сайті такий коштує без гривні 600. Трошки покумекавши ми вирішили забрати той сертифікат, бо, якби цього не зробили, то залишилися б взагалі без будь-якої компенсації.
У мене телефон марки Xiaomi. У ньому влаштована функція запису розмови. Дуже корисна річ. Раджу. Коли дружина каже по дорозі додому купити, хліб, макарони, гречку, мандарини, масло, сосиски, 10 літрів 95го, цукерки, яйця, борошно, землі для квітів, міцелії грибів і тенісну ракетку, то все відразу не запам’ятаєш, а ручки для запису під рукою нема. І от ходячи по Сільпошці переслуховуєш цей запис по 15 разів, щоб не забути купити хліб. До чого я веду? Коли я знайшов останній запис розмови з нібито «другой дєвочкой», то зрозумів, що і тут нас дружиною розвели, як випадкового перехожого в підземному переході на початку 90х, коли стояли різного роду жуліки і пропонували відгадати, в якому з трьох стаканчиків вони заховали кульку. Той самий голос з закладеним носом. Та сама манера розмови. Без сумніву по телефону ми всі (хто мав за щастя додзвонитися напередодні) мали розмову з саме цим Силуетом.

З моменту написання І частини відгуку минуло більше місяця. Я довго думав, чи публікувати його взагалі, але нещодавно в одній з груп Viber де тусуються переважно чоловіки, і майже всі з міста Суми він запитав, чи не має хтось з нас контакту директора Мангалу. Далі він нам повідав до болю знайому історію. Типу кур’єр відтарабанив його замовлення в невідомому напрямку, а нове, типу робиться, і невідомо коли його зроблять, та й чи зроблять взагалі. Я, у відповідь на його питання розповів все що трапилося зі мною. Далі відгук за відгуком посипалося:
1. Вчера у девочки на работе было ДР. тоже заказывала в мангале. Опоздали с заказом на 1 час 30 мин. (8)
2. у меня с мангалом та же тема! На 8 марта заказывал дня за 2 что бы на Верочку. Опоздали на 40 мин. (Ігор П)
3. У меня с мангалом была проблема. Заказал на время 17.30 а привезли в 20.00. больше в Мангале не заказываю. Доверия им нету. (Никита С)
4. кстати по поводу мангала, вставлю свои 5 копеек. Не советую. Ни разу не заказывал конечно, но ооооочень много всего слышал. И знакомая мне когда то писала, что там полный треш. Много просрочки. То что не используют в пиццу, то потом выпекают как лаваш, было даже с плесенью. Не прошли пожарную проверку и вообще в квартире все далеют. (Миша Д)

Що саме мене наштовхнуло на закінчення відгуку? Сьогодні я дізнався, що тому самому моєму знайомому так і не привезли замовлення. ВЗАГАЛІ. І коштів не повернули. Ні копійки. Тож шановна спільнота, якщо у Вас чи у ваших близьких є достатньо часу, нервів, бажання конфліктувати, то я звичайно, запрошую Вас у світ де до клієнтів відносяться як до непотребу, не беручи від них слухавки, доставляючи їм не повне замовлення, де з клієнтів беруть гроші і не виконують своїх зобов’язань, а якщо і виконують то доставляють їм холодну, протерміновану їжу. І я буду дуууууууже щасливий, якщо хтось, дочитавши цей відгук до кінця зробить правильний вибір в бік більш кращого сервісу. Дякую за увагу