Все почалося з проходження виробничох практики у коледжі.Всіх студентів дружно агітували влаштовуватись на роботу.Ще б пак зарплата 12 тис,(при виконанні плану ) без досвіду.Мрія правда ?Проте все виявилось набагато жахливіше.Як тільки я зайшла до Епіцентру мене любязно зустрів ззаввідділ Ярослав і відправив у відділ кадрів.Зібравши документи я прийшла на роботу і перших тижні два все було супер.(Працювала я у відділі іграшок де завсекції була Поліщук Наталя.)Проте потім все стало жахливо.Наталя постійно на мене кричала і намовляла продавців теж на мене кричати.Не витримавши я пішла до Ярослава.Проте на мої скарги у відповідь була лише одна фраза : *Ти знала куди йдеш*. Зрозуміло що нічого не змінилося.Все стало на свої місця коли я написала заяву про звільнення . До мене ніхто не чіплявся і навіть Наталка не чіплялась.Проте все змінилось в останній мій робочий день за декілька годин до кінця зміни.Чесно кажучи навіть мої рідні ніколи в житті так на мене не кричали. Я не витримала і не дочекавшись кінця зміни облита всіма існуючими образливими словами в сльозах пішла додому.А тепер задумайтесь чи потрібно Вам таке?