Я працювала на молокозаводі в Польщі. Роботу мені знайшла Піпл туморрів. З їх допомогою зробила робочу візу. Склали маршрут. Допомогли з купівлею квитків. У Макуве Мазівець мене зустрів координатор. Він проводив мене на зустріч з роботодавцем і був присутній при укладенні контракту. Довелося так само пройти медкомісію. Комісія була за мій рахунок. Але вартість вирахували із зарплати. Працювати довелося по 10-12 годин. І один вихідний на тиждень. Керував нами поляк, який розмовляє російською. Умови для життя теж пристойні. Нас три жінки жили в кімнаті з усім необхідним для життя. Житло було безкоштовне. При молокозаводі є їдальня. Так що з собою їжу брати не треба було. Я їхала заробити, тому я задоволена. Головне-платили як належить, і вчасно.